Текст песни WallaRiX — Остання в’язниця
ОСТАННЯ В'ЯЗНИЦЯ
Що з твоїм обличчям?
Де його позичив?
Як будеш жити тепер
Ти з чужими думками?
Не стій за спиною,
Не ходи за мною -
Я не побачу тебе,
Ти вже мертвий,як камінь!..
Приспів:
Спливає мій час повільно..
Я - невиліковно вільна.
Мов загнана в божевільню
В щоденній убогості змін.
В новинах про це не скажуть -
Цей світ вже давно не справжній.
Застрягли ми тут назавжди -
Остання в'язниця без стін..
Холод у долонях..
Без грат у полоні
Там, де сліпий у сліпих
Запитає дорогу.
Страхом оповиті..
Має бути вихід!
Але з цієї Землі
Не зійдеш на вимогу!..
Приспів:
Спливає мій час повільно..
Я - невиліковно вільна.
Мов загнана в божевільню
В щоденній убогості змін.
В новинах про це не скажуть -
Цей світ вже давно не справжній.
Застрягли ми тут назавжди -
Остання в'язниця без стін..
Це не люди - тіні
У блідому тілі.
Тільки байдужість і гнів
Вчора, завтра, сьогодні.
Далі буде гірше
Від байок та віршів -
Так телебачення вплив
Перетворить на зомбі.
Приспів:
Спливає мій час повільно..
Я - невиліковно вільна.
Мов загнана в божевільню
В щоденній убогості змін.
В новинах про це не скажуть -
Цей світ вже давно не справжній.
Застрягли ми тут назавжди -
Остання в'язниця без стін..
© Copyright: Роман Вадимович Орехов, 2010
Свидетельство о публикации №11005217109
Що з твоїм обличчям?
Де його позичив?
Як будеш жити тепер
Ти з чужими думками?
Не стій за спиною,
Не ходи за мною -
Я не побачу тебе,
Ти вже мертвий,як камінь!..
Приспів:
Спливає мій час повільно..
Я - невиліковно вільна.
Мов загнана в божевільню
В щоденній убогості змін.
В новинах про це не скажуть -
Цей світ вже давно не справжній.
Застрягли ми тут назавжди -
Остання в'язниця без стін..
Холод у долонях..
Без грат у полоні
Там, де сліпий у сліпих
Запитає дорогу.
Страхом оповиті..
Має бути вихід!
Але з цієї Землі
Не зійдеш на вимогу!..
Приспів:
Спливає мій час повільно..
Я - невиліковно вільна.
Мов загнана в божевільню
В щоденній убогості змін.
В новинах про це не скажуть -
Цей світ вже давно не справжній.
Застрягли ми тут назавжди -
Остання в'язниця без стін..
Це не люди - тіні
У блідому тілі.
Тільки байдужість і гнів
Вчора, завтра, сьогодні.
Далі буде гірше
Від байок та віршів -
Так телебачення вплив
Перетворить на зомбі.
Приспів:
Спливає мій час повільно..
Я - невиліковно вільна.
Мов загнана в божевільню
В щоденній убогості змін.
В новинах про це не скажуть -
Цей світ вже давно не справжній.
Застрягли ми тут назавжди -
Остання в'язниця без стін..
© Copyright: Роман Вадимович Орехов, 2010
Свидетельство о публикации №11005217109
Текст добавил: Андрей Курышев