Текст песни Влад Дарвін — Зелена фея
Інколи, ми мізерні і пусті,
Ми благаємо – пусти,
У ночі.
Інколи, ми сідаємо в авто,
Відчиняємо вікно,
Все одно.
Та на третій хвилині хмільної пісні
Зникають останні контури міста
На третій хвилині я бачу вітер
Я чую колір зеленого лісу
Я втрачаю рівновагу
Коли у небі лунає твіст
І розпромінені водоспади
Мене підносять в гору й в низ
А потім згадую, згадую
Пісню ту fall in love, fall in you
Та не тому я люблю веселу зелену фею
Я люблю
Я її в ночі знайду
Я люблю
І ніколи не звільню
Інколи, ми безмежні і легкі,
Ми на крок від істини,
Не впусти.
Інколи, ми сідаємо в авто,
Відчиняємо вікно,
Знов і знов
Бо на третій хвилині хмільної пісні,
Зникають останні контури міста.
На третій хвилині я бачу вітер,
Я чую колір зеленого лісу.
Я втрачаю рівновагу
Коли у небі лунає твіст
І розпромінені водоспади
Мене підносять в гору й в низ
А потім згадую, згадую
Пісню ту fall in love, fall in you
Та не тому я люблю веселу зелену фею
Я люблю
Я її в ночі знайду
Я люблю
І ніколи не звільню
Ми благаємо – пусти,
У ночі.
Інколи, ми сідаємо в авто,
Відчиняємо вікно,
Все одно.
Та на третій хвилині хмільної пісні
Зникають останні контури міста
На третій хвилині я бачу вітер
Я чую колір зеленого лісу
Я втрачаю рівновагу
Коли у небі лунає твіст
І розпромінені водоспади
Мене підносять в гору й в низ
А потім згадую, згадую
Пісню ту fall in love, fall in you
Та не тому я люблю веселу зелену фею
Я люблю
Я її в ночі знайду
Я люблю
І ніколи не звільню
Інколи, ми безмежні і легкі,
Ми на крок від істини,
Не впусти.
Інколи, ми сідаємо в авто,
Відчиняємо вікно,
Знов і знов
Бо на третій хвилині хмільної пісні,
Зникають останні контури міста.
На третій хвилині я бачу вітер,
Я чую колір зеленого лісу.
Я втрачаю рівновагу
Коли у небі лунає твіст
І розпромінені водоспади
Мене підносять в гору й в низ
А потім згадую, згадую
Пісню ту fall in love, fall in you
Та не тому я люблю веселу зелену фею
Я люблю
Я її в ночі знайду
Я люблю
І ніколи не звільню
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
Текст песни «Зелена фея» от Влада Дарвина описывает чувства и переживания героя, окунутого в хмельную атмосферу ночного города. Через музыку и припев песни автор передает свою любовь к загадочной зеленой фее, символизирующей нечто таинственное и притягательное. Герой испытывает потерю реальности и внутреннюю дисгармонию под влиянием музыки и водоспадов своих чувств. Он словно погружается в мир, где встречает свою вдохновляющую силу — зеленую фею, которую он обещает никогда не отпустить. Каждая строчка песни пропитана эмоциями и магией, создавая атмосферу влечения и интриги, что заставляет слушателя задуматься о значении и своих собственных индивидуальных переживаниях.