Текст песни Василь Бокоч, Дмитро Попічук, Василь Геккер — У неволі тяжкій

У неволі тяжкій січовик молодий,
Умирав від кровавої рани.
Йому жаль лиш було, що могилу його,
Занесуть буйні вітри снігами.

Він свій край так любив, там дівчину лишив,
Сам поїхав в чужину вмирати.
Коли ворог лихий рідний край дорогий,
Став вогнем і мечем руйнувати.

Пройде років зо три і холодні вітри,
Занесуть ту могилу снігами.
Хто ж то міг би прийти і цвітів принести
На могилу січовика.

У неволі тяжкій січовик молодий,
Умирав від кровавої рани.
Йому жаль лиш було, що могилу його,
Занесуть буйні вітри снігами.