Текст песни Віталій Білоножко — Пісня прощання
Ходить ніч по зірка і по долях,
То мовчить, то шепоче мені,
Що мелодія наша журбою
Обірвалась на щемні струні.
А судилась нам зустріч навіки,
Тільки вік промайнув, наче мить.
Два вогні обнялися на вітрі,
Щоб себе у собі спопелить.
Згора кохання, любов згора,
І вітер попіл сумний розносить.
Прийшла розлуки терпка пора,
Ще тобі і мені літа світять вогні,
А в серці осінь.
Я не хочу, щоб дивна молитва
Захлинулася від гіркоти.
Ніч-ворожка не чарами сипле,
А за нами розводить мости.
Може пізня любов, може рання:
На розлуку причин не шукай.
Скільки слів було в нас, а востаннє
Не знайшлося, крім слова "прощай".
То мовчить, то шепоче мені,
Що мелодія наша журбою
Обірвалась на щемні струні.
А судилась нам зустріч навіки,
Тільки вік промайнув, наче мить.
Два вогні обнялися на вітрі,
Щоб себе у собі спопелить.
Згора кохання, любов згора,
І вітер попіл сумний розносить.
Прийшла розлуки терпка пора,
Ще тобі і мені літа світять вогні,
А в серці осінь.
Я не хочу, щоб дивна молитва
Захлинулася від гіркоти.
Ніч-ворожка не чарами сипле,
А за нами розводить мости.
Може пізня любов, може рання:
На розлуку причин не шукай.
Скільки слів було в нас, а востаннє
Не знайшлося, крім слова "прощай".
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
Текст этой песни Віталія Білоножка говорит о разлуке двух людей, чья любов оказалась сожженной страстью, пережившей свой пик. Ночь становится свидетельницей прощания, говоря о том, как их мелодия любви оборвалась на горькой струне судьбы. Хотя у них еще осталось время и летние огни светят для обоих, в их сердцах уже осень. В этой песне автор отмечает, что пора прощания настала, и не ищет причин для этой разлуки, призывая к принятию прощания, ведь в последний момент остается лишь слово «прощай». Это трогательное описание момента расставания, где лирика пропитана горечью ухода и воспоминаниями о любви, что позволяет каждому слушателю ощутить эмоциональный оттенок этой истории.