Текст песни Тарас Компаніченко та Гуртоправці — Гомін, гомін по діброві
Туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває,
Мати сина проганяє.
- Іди, сину, іди пріч від мене,
Хай тебе татарин візьме!
- Мене, мамо, татарин боїться,
В чистім полі сторониться.
- Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе орда візьме!
- Мене, мамо, мене й орда знає,
В чистім полі обминає.
- Іди, сину, іди пріч від мене,
Нехай тебе москаль візьме!
- Мене, мамо, мене й москаль знає,
К собі в гості підмовляє.
- Вернись, вернись, вернись, мій синоньку,
Змию тобі головоньку!
- Мені, мамо, мені змиють дощі,
А розчешуть буйні вітри.
Гомін, гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває.
Миють дощі, миють білі кості, -
Син додому не вертає...
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
Текст песни [UKR] Тарас Компаніченко та Гуртоправці — Гомін, гомін по діброві — это история о материнской любви и борьбе остаться вместе, несмотря на угрозы и риски. Мать прогоняет своего сына и наставляет, чтобы он убегал от нее и не возвращался, давая ему нелепые причины, чтобы сохранить его жизнь. Сын же уверен, что никто не останется в живых в этой кровавой борьбе, и что он сам справится со злом и сможет вернуться к матери. Но последние строки песни служат напоминанием о трагическом конце этой истории: «Гомін, гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває. Миють дощі, миють білі кості — Син додому не вертає…». Существенной частью текста становятся мотивы природы, которые описывают окружающую всю эту историю атмосферу: гомон полей, туман, дожди, ветер. Слова песни [UKR] Тарас Компаніченко та Гуртоправці — Гомін, гомін по діброві заставляют задуматься об ужасах войны и насилия, а также о том, насколько важна любовь и поддержка семьи в таких тяжелых временах..