Текст песни Тартак та Моторролла — Я не бачу кольорових снів
Спить небо, я нічого не бачу
На блакитному фоні і нічого не чую.
Та якщо подумати, то нема, що втрачати:
На ранок все накриється, я знову занудьгую.
Всі живемо у світі, якого не знаємо
І знати не хочемо, що теж не погано.
Бо болить голова і від того, що бачу
Хоча в інший вимір мені ще зарано.
Навколо всі хворіють на параною,
Співають безглузді пісні про кохання.
В цих піснях все сопливо, як у лікарні,
А кохання римується зі словом страждання.
Ці убогі насправді не можуть кохати,
Та і страждати з них теж ніхто не вміє.
Їх вистачає тільки на кухонні розмови
Про те, хто скільки грошей намиє.
А я хочу жити, щоб сонце у вікна,
Дівчата у двері і крила на спину,
Щоб п'яні жлоби не вчили батька,
Як йому треба робити дитину.
Щоб рано не треба було прикидати,
Скільки тобі залишилось жити
І щоб навколо не було нікого,
Кого б захотілося матом покрити!
Я не бачу кольорових снів,
Я не бачу кольорових...
Я не бачу кольорових снів...
На блакитному фоні і нічого не чую.
Та якщо подумати, то нема, що втрачати:
На ранок все накриється, я знову занудьгую.
Всі живемо у світі, якого не знаємо
І знати не хочемо, що теж не погано.
Бо болить голова і від того, що бачу
Хоча в інший вимір мені ще зарано.
Навколо всі хворіють на параною,
Співають безглузді пісні про кохання.
В цих піснях все сопливо, як у лікарні,
А кохання римується зі словом страждання.
Ці убогі насправді не можуть кохати,
Та і страждати з них теж ніхто не вміє.
Їх вистачає тільки на кухонні розмови
Про те, хто скільки грошей намиє.
А я хочу жити, щоб сонце у вікна,
Дівчата у двері і крила на спину,
Щоб п'яні жлоби не вчили батька,
Як йому треба робити дитину.
Щоб рано не треба було прикидати,
Скільки тобі залишилось жити
І щоб навколо не було нікого,
Кого б захотілося матом покрити!
Я не бачу кольорових снів,
Я не бачу кольорових...
Я не бачу кольорових снів...
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
Песня «Я не бачу кольорових снів» Тартака та Моторролли розмірковує про життя та бажання. Виконавці відзначають, що багато людей живе в світі, якого не знають і не хочуть знати. Вони порівнюють параною та безглуздими піснями про кохання, які римуються зі стражданням. Автор виражає своє бажання жити яскраво, з сонцем у вікні, дівчатами та крилами на спині, уникаючи наслідків нерозумних рішень. В кінці пісні закликають не втрачати життя, вірити в себе і бути унікальними.