Текст песни Тартак — Лайливе слово

Ти мені ніяка – ні перша, ні друга.
Ти просто дівчина мого друга.
Ти просто йшла із якимось високим,
З якимось світлим, блакитнооким.
А я за тобою не ходив та не стежив,
Не плів довкола підступних мережив,
Я тобі не хотів перейти дорогу,
Я лиш випадково вийшов з-за рогу.
Ти не стала мені нічого казати,
Ти не стала крутити, не стала брехати.
Ти жодних пояснень не захотіла,
Ти тільки тихенько пробурмотіла...

Лай-ла-ла-ла-лай... Лайливе слово!

Він мені ніхто – я його навіть не знаю!
Ми просто зайшли до одного трамваю.
Я собі зайшов і купив талончик,
Потім став у куточку – жувати пончик...
Та мене підштовхнула якась лахудра
І з пончика мого посипалась пудра!
Така біла пудра із солодкого цукру
Йому сипанула на чорну куртку...
Він заверещав просто несамовито,
Він був готовий, мабуть, мене вбити!
Він довго кричав – все йому було мало!
І в його монолозі переважало...

Іноді це просто прояв рівня культури,
Іноді це навіть слово з літератури,
Іноді це спосіб скинути напругу,
Іноді це вияв ставлення до друга...
Часом ставить нас у боксерську стійку,
Часом провокує запеклу бійку,
Часом вражає, часом ображає,
Але часом ще й дуже допомагає...