Текст песни Таисия Повалий — Листопад
Знову осінь у полон серця бере.
Так буває, опадає листя восени,
Так ранком опадають наші сни.
Тихо сльози опадають, тихо йде любов.
Мовчання — вирок більшості розмов.
Опадають наші роки тихо в сон-траву,
Я сни колишні бачу наяву.
Листопад загублених надій,
Неставшихся подій,
І нездійсненних та даремних моїх мрій.
Мій сад до осені пустий,
Його давно покинув ти,
І заміта сліпа печаль твої сліди.
Не пиши листів прощання — я прощаю все.
Нас доля, наче листя, рознесе.
Не кидай на вітер слово — птахом полетить
У неба бірюзового блакить.
Листопад загублених надій,
Неставшихся подій,
І нездійсненних та даремних моїх мрій.
Мій сад до осені пустий,
Його давно покинув ти,
І заміта сліпа печаль твої сліди.
Осінь серце полонила, та не назавжди,
Про листопад колись згадаєш ти.
Як журилися дерева в розставання час,
Як осінь раптом розлучила нас.
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
Песня «Листопад» исполнительницы Таисии Повалий олицетворяет осень как символ ухода и расставания. В тексте песни автор описывает печаль и грусть, которые сопровождают осенний листопад. Листья, падая с деревьев, символизируют уход надежд, несбывшихся событий и пустых мечтаний. Осенью задумчивость и тишина становятся важными, а молчание становится приговором для большинства разговоров. Певица описывает свои сны, которые оживают наяву, как воспоминания о прошлом. В пустующем саду, которы она давно покинула, остаются только следы слепой печали. Певица настоятельно просит не писать прощальных писем, так как она готова прощать все и доверяет судьбе, которая, как ветер, разносит все на своем пути. Осень, полонившая сердце, не вечна, и однажды главный герой вспомнит о листопаде и о том, как деревья скорбели при наступлении прощания, когда осень внезапно разлучила их. Композиция «Листопад» передаёт настроение осени, и её текст наполнен метафорами, которые символизируют уход и грусть.