Текст песни Шинкарук Володимир — Жарт про кохання

В зоопарку, весною утішений,
На веселій галяві при свідках
Слон слонисі сказав: «Моя кішечко!»
Слон слонисі сказав: «Моя квітко!».

В океані бурхливому глибоко
Під проникливі звуки ноктюрну
Кит китисі сказав: «Моя рибонько,
Ну, до чого ж ви мініатюрна!».

А в хатині без світла й віконечка
Так по-лицарськи, дружньо і мило
Кріт кротисі сказав: «Моє сонечко!
Ви - голубка моя сизокрила!».

До весняних беріз вітер лащився
У далекому синьому лісі.
«Підійдіть-но сюди, моя ластівко», -
Стиха хрюкнув кабан кабанисі.

Хай серця завжди будуть гарячими,
А мрії хай будуть крилаті,
Бо як часто бувають незрячими,
Хто належить до сильної статі.

А весна умивалася зливами.
Зрозумів я цієї хвилини:
Не бувають жінки некрасивими -
То сліпими бувають мужчини.