Текст песни Петро Лукавий — Над Україною ніч
Сплять безшумно степи і поля.
Міста й села завмерли в спокої
Чути тільки як стогне земля
Від чужинських, загарбних конвоїв.
Тільки чути десь плач матерів
І молитви усіх не байдужих
За солдатів, за юних синів,
За братів наших смілих і дужих…
Чути їхні хоробрі серця,
Що не просять у нас допомоги,
А лиш молять до Бога – Отця
Щоб чим швидше дійти перемоги.
Чути постріли градів й гармат.
Чути жахи простих перехожих.
Та не чути плачу від солдат,
Бо Герої не плачуть ніколи…
А кінець в них лише перемога…
Тож молімось до Бога-Отця
Щоби світла була в них дорога,
Щоб зустрілася матір і син
Хай брат братові руку потисне
Щоб усі сини України
Повернулись на рідний поріг…
Міста й села завмерли в спокої
Чути тільки як стогне земля
Від чужинських, загарбних конвоїв.
Тільки чути десь плач матерів
І молитви усіх не байдужих
За солдатів, за юних синів,
За братів наших смілих і дужих…
Чути їхні хоробрі серця,
Що не просять у нас допомоги,
А лиш молять до Бога – Отця
Щоб чим швидше дійти перемоги.
Чути постріли градів й гармат.
Чути жахи простих перехожих.
Та не чути плачу від солдат,
Бо Герої не плачуть ніколи…
А кінець в них лише перемога…
Тож молімось до Бога-Отця
Щоби світла була в них дорога,
Щоб зустрілася матір і син
Хай брат братові руку потисне
Щоб усі сини України
Повернулись на рідний поріг…
Текст добавил: Андрей Курышев