Текст песни Піккардійська Терція — 20
Стече чаклунський сон у келихову пряку,
В розплавлених свічах іскряться дзеркала.
Наш вогник напівтон, був теплим доостанку,
А ти кудись пішла, у сутінки пішла.
Слова, слова, слова, мов істина волога.
Слова, слова, слова, мов постріли в зарю.
А свічка ще жива, пробачьте, ради Бога,
А свічка ще жива, я скоро догорю.
Не спутає слідів, мій вічно спішний крок.
Завершення, як спів, прекрасне і солоне,
Як пил моїх зірок, як пил моїх зірок.
Придумайте сюжет про ніжність, і про літо,
Де вим’ята трава, і дві волошки в ній.
Розсипаним драже закотятся в століття,
Слова, слова, слова, печальні і смешні.
А свічка ще жива, пробачьте, ради Бога,
А свічка ще жива, я скоро догорю.
В розплавлених свічах іскряться дзеркала.
Наш вогник напівтон, був теплим доостанку,
А ти кудись пішла, у сутінки пішла.
Слова, слова, слова, мов істина волога.
Слова, слова, слова, мов постріли в зарю.
А свічка ще жива, пробачьте, ради Бога,
А свічка ще жива, я скоро догорю.
Не спутає слідів, мій вічно спішний крок.
Завершення, як спів, прекрасне і солоне,
Як пил моїх зірок, як пил моїх зірок.
Придумайте сюжет про ніжність, і про літо,
Де вим’ята трава, і дві волошки в ній.
Розсипаним драже закотятся в століття,
Слова, слова, слова, печальні і смешні.
А свічка ще жива, пробачьте, ради Бога,
А свічка ще жива, я скоро догорю.
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
Песня «20. Слова» группы «Піккардійська Терція» является частью антологии украинских фолк-песен. В тексте песни описывается магический сон, который наполняет комнату своими искрящимися зеркалами и розплавленными свечами. Основная идея песни заключается в силе слов и их эмоциональном воздействии. Слова сравниваются с влажной истиной, а также с выстрелами в рассвет. Певец говорит о том, что он все еще горит, но скоро погаснет. Далее в песне предлагается придумать историю о нежности и лете, где трава была погнутой, а в ней лежали две волошки. В заключение песни повторяется мысль о том, что свечка все еще горит, но певец скоро догорит.