Текст песни Оксана Білозір — Свіча
Кривді з-за плеча тріпотіла,
До правди летіла.
Там де рідний край,
Де Україну голоду нагай
Шмагав до згину
Не день, не годину...
Вогником свіча повівала.
Мати дитинча сповивала,
Пісні гомоніла
Про гірку біду, недолю голу,
Про чужу орду криваво-чорну,
Бодай скам’яніла.
На вікні свіча догасала.
Мати дитинча колисала
Не в колисці, ні,
Не в колисці, але у труні.
Мертві по ровах, їх мільйони.
По німих церквах стогнуть дзвони.
Хто ж то Україні, Боже,
Нині допоможе?!
На вікні свічі не задути.
Скарги і плачі досі чути –
Усе люди тямлять.
Досі жаль до сліз,
Тих що не в пору
Їх потяг укіс голодомору,
То ж вічна їм пам’ять.
На вікні свіча миготіла...
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
Текст песни Оксана Білозір — Свіча (Голодомор) рассказывает о страшной трагедии, произошедшей в Украине в 1932-1933 годах — Голодоморе. Песня начинается с описания свечи, мигающей на окне, которая символизирует беду и несправедливость, происходящую вокруг. Мать дитинча сповивает его, песни гомонят про голод и чужую орду, которая кроме несправедливости не приносит ничего. Вторая строфа песни вновь говорит про мать, колышущую своего младенца, но в этот раз она находится не в колыбели, а в труне. В третьей строфе автор убеждает нас в том, что свеча на окне не гаснет — жалобы и плачи все еще слышны. Голодомор забрал множество жизней, их память вечна. Слова песни Оксана Білозір — Свіча (Голодомор) передают трагедию и скорбь, которые переживал народ, потерявший множество близких и забравших у них будущее..