Текст песни Оксана Білозір — Кленова балада
Загриміли в полі, мов громи, гармати,
Стрільця молодого виряджала мати,
Витирала сльози і благала Бога,
Щоб вернув їй сина додому живого,
Щоб вернув їй сина додому живого...
Не плач, моя рідна, посивівша мати,
Я пішов на войну тебе визволяти,
А, як не діждешся з тої Січі мене,
Посади, благаю, біля хати клена,
Посади, благаю, біля хати клена...
А туман - білим полем,
А біда - чорним болем,
А душа - буйним кленом,
Зеленим, ой зеленим.
А туман - білим полем,
А біда - чорним болем,
А душа - буйним кленом,
Зеленим, зеленим.
Тягнуться до сонця стовбури кленові,
Зрошені сльозами горя і любові,
Довгими ночами тихо шепчуть віти, -
То твої, Вкраїно, найдорожчі діти,
То твої, Вкраїно, найрідніші діти...
Стрільця молодого виряджала мати,
Витирала сльози і благала Бога,
Щоб вернув їй сина додому живого,
Щоб вернув їй сина додому живого...
Не плач, моя рідна, посивівша мати,
Я пішов на войну тебе визволяти,
А, як не діждешся з тої Січі мене,
Посади, благаю, біля хати клена,
Посади, благаю, біля хати клена...
А туман - білим полем,
А біда - чорним болем,
А душа - буйним кленом,
Зеленим, ой зеленим.
А туман - білим полем,
А біда - чорним болем,
А душа - буйним кленом,
Зеленим, зеленим.
Тягнуться до сонця стовбури кленові,
Зрошені сльозами горя і любові,
Довгими ночами тихо шепчуть віти, -
То твої, Вкраїно, найдорожчі діти,
То твої, Вкраїно, найрідніші діти...
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
Текст песни «Оксана Білозір — Кленова балада» — это история о материнской любви и жертвенности сына во имя родины. Мать готовится к прощанию сына, который отправляется на войну за свою страну, обещая вернуться домой живым. Она умоляет его посадить клен у дома, чтобы он всегда был с ними, если не вернется. Песня изображает тугие моменты расставания и надежду на возвращение. Присутствует символика клена как напоминание о буколической красоте и связи с родиной. Несмотря на туман и беду, душа остается зелёной и живой, как стойкий клен в поле. Это трогательная песня, в которой переплетаются чувства родительской любви, преданности и надежды на благополучное завершение войны.