Текст песни О.Ткачинський — те, що сниться хмарочосам

Знову самотні дахи будинків
Ніччю налякані, змучені сплять.
Сниться їм тиша маленьких хатинок,
Що безтурботно у лісі стоять.

Хочуть будинки покинути місто,
Але фундаменти міцно вросли.
Блимають перенаселені вікна
І поринають у сни.

Сниться мовчання озерних рибалок,
Затишне вогнище мандрівників,
Чисте повітря без газу пропану -
Те, чого кожен із нас хотів.

Було б можливо – покидали мешти,
Але не можуть нікуди піти
Замкнені під домашнім арештом
Вежі-бунтівники.

Місто тортів елегантного денді,
Скільки для нього згоріло свічок!
Щастя у сотні квадратних метрів,
З даху дорога веде до зірок…

Спи, мій століттями змучений велет,
Хай неодмінно насниться тобі
Річка, якої невидимий берег –
Початок небесних садів.