Текст песни Микола Остапчук — Надія

Весь час одні слова й думки.
Побачити лише б мені
Цю землю на якій стою, без ворогів.

Я прапор вгору підійму,
І своє військо поведу.
До джерела тієї злоби я піду.

І гряне битва, гряне грім.
Чи переможе цей режим?
Бо революція у наших вже руках.

Але запал – це ще не все,
І холод долі нас несе.
Так опинилися ми у глухих кутах.

Надія, можливо, ти вже давно уся безкрила.
Життя таке щасливе, і все одно воно мінливе.
І я весь час питаю, чи все це було варто?
Життя віддав ти небу, немов програв у карти.

Надія, можливо, ти вже давно уся безкрила.
Життя таке щасливе, і все одно воно мінливе.
І я весь час питаю, чи все це було варто?
Життя віддав ти небу, немов програв у карти.

Я бачу дивний попіл. Це може попіл долі.
Я маю дивний намір. Надміру в мене волі.
Я хочу повернутись у той страшенний шторм,
щоб врятувати лиш надію від усіх реформ.