Текст песни КОМУ ВНИЗ — Ген, долиною
Полем шлях курить,
Вітер дерево хилить
Осипалися віти,
Наче кинуті діти.
Тим шляхом,
Довгим, битим шляхом
Та ішли сліпі діти,
Як поламані віти.
Поможи їм, Боже,
Щоб дійти вони були в змозі
По отій дорозі
До рідного ганку
До світанку.
Ген, долиною
Йшла стежиною,
У руках несла небо.
То – моя мати.
Ген, горою
Йшов стежиною,
У руках тримав Сонце.
То є батько мій.
Поможи їм, Боже,
Най зустрінуться вони знову.
Проведи до дому,
Хто іще поможе?
Прийди, Б о ж е...
Полем шлях курить. Вітер дерево хилить.
Осипалися віти, наче кинуті діти.
Тим шляхом, довгим битим шляхом,
Та ішли сліпі діти, як поламані віти.
Поможи їм, Боже,
Щоб дійти вони були в змозі
По отій дорозі
До рідного ґанку.
До світанку.
Ген, долиною йшла стежиною,
У руках несла небо – то є моя мати.
Ген, горою йшов стежиною,
У руках тримав сонце – то є батько мій.
Поможи їм, Боже,
Най зустрінуться вони знову,
Проведи додому.
Хто ж іще поможе?
Прийди, Боже! Прийди, Боже!
Подаруй свою ласку в цей народжений день!
Вітер дерево хилить
Осипалися віти,
Наче кинуті діти.
Тим шляхом,
Довгим, битим шляхом
Та ішли сліпі діти,
Як поламані віти.
Поможи їм, Боже,
Щоб дійти вони були в змозі
По отій дорозі
До рідного ганку
До світанку.
Ген, долиною
Йшла стежиною,
У руках несла небо.
То – моя мати.
Ген, горою
Йшов стежиною,
У руках тримав Сонце.
То є батько мій.
Поможи їм, Боже,
Най зустрінуться вони знову.
Проведи до дому,
Хто іще поможе?
Прийди, Б о ж е...
Полем шлях курить. Вітер дерево хилить.
Осипалися віти, наче кинуті діти.
Тим шляхом, довгим битим шляхом,
Та ішли сліпі діти, як поламані віти.
Поможи їм, Боже,
Щоб дійти вони були в змозі
По отій дорозі
До рідного ґанку.
До світанку.
Ген, долиною йшла стежиною,
У руках несла небо – то є моя мати.
Ген, горою йшов стежиною,
У руках тримав сонце – то є батько мій.
Поможи їм, Боже,
Най зустрінуться вони знову,
Проведи додому.
Хто ж іще поможе?
Прийди, Боже! Прийди, Боже!
Подаруй свою ласку в цей народжений день!
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
This song, titled «КОМУ ВНИЗ — Ген, долиною,» is a heartfelt composition in the Russian language. The lyrics depict a journey through a field where the wind sways the trees and the branches fall like abandoned children. The song speaks of blind children walking along a long and beaten path, resembling broken branches. The plea is made to God to help these children reach their destination, their home, and the dawn. The song also mentions a mother carrying the sky and a father holding the sun, symbolizing their significance in the narrator’s life. The plea continues for God to reunite them and guide them home. Overall, the song conveys a sense of longing, hope, and the desire for divine intervention.