Текст песни Кобзарський цех — Про славу і багатство

Слава і багатство,
суєта і тлін.
Вічнеє жебрацтво ситих перед злим.
Дайте не минайте гордість не топчіть.
Душу забирайте, золото лишіть.

Попущенням божим
у всесвітнє зло
Нас випробувало завжди як могло.
Вбогий посміється ― горе не біда.
Ситий содрогнеться й злу запобіга.

Вбогий горем гнеться
як булатна сталь.
Гордий розіб'ється твердий як кришталь.
Вбогих царство Боже весь Його чертог.
Гордим же як може противиться Бог.

В пекло шлях як в поле,
в рай стезя вузька
Не пропхнеш ні слова, а ні мідяка.
По сріблу і злату в пекло шлях лежить.
В рай єдина плата золото душі.

Слава і багатство,
суєта і тлін.
Вічнеє жебрацтво ситих перед злим.