Текст песни Грицько Чубай — Марія (фрагмент)

......
тож не спиняйте її
почужілу для вашого тіла
що була од усіх вас наївніша
до неї світло запізнилось
а тьма наступила до неї опівдні
......
не спиняйте її
бо то лише вона спромоглася б
для вас народити спасителя

що навчив би усього боятися потайки
у власну осінь навчив би дивитись безстрашно

бо ж насправді немає осені —
є лиш вітер що забирає тіло та очі
залишає для вас найсутніше
те
чим були ви насправді
......
не спиняйте її
бо вона пам'ятає про цвинтар і про жито високе
вона пам'ятає

вона засвічує місяць собою
і губами засвічує звуки

над колискою вашою бачу її з плачем

над домовиною вашою бачу її зі сміхом

лишень тоді коли ви засинаєте
вона від усіх вас щасливіша на вологім піску
танцює
......
і сьогодні
вона відходить од вас танцюючи
і не каже вам прощавайте