Текст песни DRUMТИАТР — Юля

Юля знаєш твоє волосся

аж занадто мокре занадто скромне

тож для тебе існує ціле Надросся

чи республіка Крим така автономна

задля тебе існують оці залізничні шляхи

і жовтаві маршрутки в тонах лимонів

ці величні вітри що ганяють птахів

ну а ти все стоїш настільки скромна

і пускаєш подих зимою крізь пальці

в бомбосховищах днів де блищать вітражі

крізь які видно всі ці химерні кружальця

із яких я знаходжу свої вірші

твої очі настільки темні захмарні

що уже звучать всі ці чорні алярми

і приходять солдати з ворожих армій

продаєш їм волосся своє задарма

от вони кидають тобі ці монети

окупованим містом уперто йдучи

ці монети вихоплюють з рук поети

випускаючи з рук довоєнні ключі

сніг упав як цукрова вата

на усі твої рідні центральні райони

а у білих засмічених пилом палатах

в котрий раз зникають усі заборони

Юля знаєш до ранку цього не стане

бо наш полк солдатський назавтра рушить

подививсь на залізобетонних вокзал

бродять наші сірі утомлені душ