Текст песни Антитела — Рожеві діви
Вбила всі мої серцеві принципи,
Підняла з землі ноги втомлені
І до неї, до неї магнітами.
А її любов - то вона й вона,
Дві венери з рожевими мітками
І зав'язані, як одна й одна
Тіла теплого нитками, нитками.
Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.
Плюс не віре, мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Сімдесятий лист тої повісті
Білим, білим лишився, незайманим,
Тільки краплями моєї совісті і снігами іллюзій завалений.
Плюс не віре в мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Текст добавил: Андрей Курышев
Краткое описание
Текст песни «Антитела — Рожеві діви» раскрывает историю о встрече двух людей, которая стала для них переломной. Осенняя ночь приводит к изменению сердечных принципов одного из героев, который решает пойти на риск и подарить свою любовь. Но даже напрасные усилия не могут изменить фатальную реальность — эта любовь не принадлежит ему. Стишки описывают эмоциональный конфликт, внутренний поединок с самим собой и болезненное осознание того, что не все могут быть наши. Также в песне подчеркивается альтернативность жизни, противопоставление идеалам и реалиям, местами среди сладкого цветения указывается на горечь запретного опыта. Этот музыкальный текст отражает различные стороны человеческих взаимоотношений, играя на контрастах и иллюзиях, и выражает сложность стремлений, которые иногда не могут быть осуществлены.