Текст песни Антитела и Пара Нормальных — Сама

Коли проводи талої води
Ріки розлили перламутрами
Він любив її, ніби золоту
і незайману одну.
А коли зима білим білина
Руки розвела, ріки замела
Він забув її, ніби дивний сон,
А в її душі вогонь

Сама вино пила, плакала
Про нього все думала
Свою душу ламала сама

Отакі вони, ці амори всі
В серце кидають стріли точені.
Як не вистачить яду на обох
Розлітається любов.