Текст песни Пикардийска терция — Я придумаю світ

я придумаю світ - щоб прокинутись в ньому,
я придумаю час - щоб зустрітися з ним.
я придумаю ціль і до неї дорогу,
і терни на шляху - щоб був не простим.

я придумаю день - щоб встати з зорею,
склавши мрії в торбину - подамся на схід.
я придумаю дощ і вогні над землею,
я ітиму крізь них і зникатиме слід...

по дорозі собі я придумаю квітень -
буде справжня весна, потім випаде сніг.
я об себе спіткнусь і впаду мов убитий,
і залишусь відразу на сотні доріг...

я придумаю ніч - в ній гулятиме вітер,
спочиватиме попіл в холодних очах.
буде спокій і сум, і у небі юпітер.
наді мною літатиме стомлений птах...

він мені розповість, що йти далі даремно.
де кінчається шлях і спинився мій час.
там дорогу нову хтось придумав для мене -
там усе не моє і усе не для нас...

я придумаю світ - щоб прокинутись в ньому,
я придумаю час - щоб зустрітися з ним.
там не буде мети і до неї дороги,
там літатиме птах поряд з духом моїм...