Текст песни Олександр Понамарев — Чомусь так гiрко плакала Вона

Вже серце виривалося з тенет
і прагнуло відчути подих волі
Знайти хвилину радості у долі
Шукати між зірок і між планет,
Між зірок і між планет | (2)

Приспів:
Чомусь так гірко плакала вона
Ховаючи обличчя у долоні
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна

Чомусь так гірко плакала вона
І сльози витирала мов дитина
Покарана за провину
Покарана, залишена-на-на одна
Покарана, залишена одна | (2)

Приспів:
Чомусь так гірко плакала вона
Ховаючи обличчя у долоні
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна

Зруйнована всесильним почуттям
Та втомлена самотнім існуванням
Чи варто говорити про кохання
Тоді, коли прощаєшся з життям
Тоді, коли прощаєшся з життям
Тоді, коли прощаєшся...

Приспів:
Чомусь так гірко плакала вона
Ховаючи обличчя у долоні
І щось боліло в грудях і у скронях
І в душу не приходила весна (2)